Новости Харькова и Украины (МедиаПорт)
English version Українська версія Русская версия
 
Меню
Архив
Поиск
Топ-20
О газете
Пресса Харькова
Страницы
Первая полоса
Колонка редактора стр. 2
Неделя стр. 3
Мегаполис стр. 4
Афиша стр. 5
Объектив-TV стр. 6,7,8,9,10,11,12
Культурный разговор стр. 13,14
Обо всем понемногу стр. 15
Экономика стр. 16,17
Спорт стр. 18
MediaPost on-line
Харьковская область увеличивает добычу газа
Колонка редактора
Один укол способен спасти от инфаркта
Наш губернатор "заТАРГЕТился" дешевой водкой
культурный разговор Стр. 14

«Голос Америки»: happy end започатковано?

Владислав Проненко

Березень 2004 року вже увічнений в історії світових mass-media: один з найбільших радімовників — «Голос Америки» від 27 лютого закрив свої болгарський, естонський, чеський, угорський, латвійський, литовський, польський, румунський, словевенський та словацький відділи. Про це з «почуттям суму та гордості» — штат співробітників доведеться суттєво скоротити через недалекий вже вступ десяти країн до Євросоюзу — повідомив генеральний директор «Голосу Америки» Дейвід Джексон в своєму офіційному розпорядженні.

Фінансування цих відділів не було закладене в бюджет радіостанції на 2004 рік. Таке рішення продиктоване не браком грошей, а зміною стратегії. Бюджет «Голосу Америки» у 2004 році збільшено на 9,5 %, і він складає 560 млн. $. Замість виготовлення програм для країн колишнього соціалістичного табору, котрі є найбільш реальними кандидатами на вступ до Євросоюзу, «Голос Америки» тепер розвиватиме мовлення на Близький Схід та Південно-Східну Азію. Очевидно, що рівень свободи слова, на думку Сенату США, котрий здійснює фінансування, крім «Голосу Америки», і «Радіо «Вільна Європа»/Радіо»Свобода», у цих країнах досяг стандартів вільного демократичного суспільства. Тих стандартів упродовж усього свого існування й дотримується «Голос Америки». Історію радіостанції започатковано 1942 року, коли американський уряд виділив гроші на її заснування та призначив її директором знаменитого в ту пору американського актора Джона Гаусмана. Credo «Голосу Америки» визначено в першій передачі, котра вийшла в ефір німецькою мовою 24 лютого 1942 року: «Новини можуть бути добрими чи поганими, але ми завжди говоритимемо вам правду». Основні засади та стандарти інформаційної політики «Голосу Америки» відповідають державному законові США 94-350, внескодавцями якого були сенатор-республіканець Чарльз А. Персі та демократка, член Палати Представників Конгресу США Белла С. Абцуг. Цей закон (до речі, найкоротший в американському Кодексі законів) 12 липня 1976 року підписав президент США Джеральд Р.Форд. У ньому зазначено: «Прямий зв’язок з народами світу за допомогою радіо служить довготерміновим інтересам Сполучених Штатів. Щоб бути ефективним, «Голос Америки» (радіомовний орган Агентства інформації Сполучених Штатів) повинен завойовувати увагу й повагу слухачів. Тому «Голос Америки» повинен керуватись наступними принципами:

1) Завжди бути достовірним й авторитетним джерелом актуальної інформації, давати точні, об’єктивні й вичерпні відомості.

2) Представляти все американське суспільство, а не якусь його частину й тому всебічно й глибоко висвітлювати американську думку, устрій і лад.

3) Якісно й переконливо представляти політику Сполучених Штатів і передавати відповідні дискусії й погляди відносно цієї політики.

Однак у журналістському кодексі радіостанції особливо наголошено, що «...кореспонденти та диктори «Голосу Америки»... не є рупором уряду Сполучених Штатів». 1998 року «Голос Америки» транслював свої програми 53-ма мовами світу для 83 млн. слухачів. Зі вступом до Євросоюзу десяти нових членів для них засади та стандарти інформаційної політики «Голосу Америки» втратять, а може, вже давно втратили свою актуальність.

Зміна стратегії «Голосу Америки» торкнулася й українського відділу, чия слухацька аудиторія дорівнювала 5 млн. Щоправда, його не закрили зовсім, а лише скоротили обсяг мовлення українською мовою: з двох до однієї години на добу. Чутки та розмови про це точилися давно, однак реального змісту вони набули на початку 2003 року після офіційних заяв керівництва «Голосу Америки» та «Радіо «Вільна Європа»/Радіо»Свобода». «РВЄ/РС», також фінансоване Конгресом США, та її українську службу, точніше її ефірний час, поки що тільки планується скоротити. А український «Голос Америки» від 1 березня 2004 року звучить в ефірі вдвічі менше. Здавалося б, розпочався поступовий процес ліквідації українського віділу, а його славна історія добігає кінця.

Український відділ «Голосу Америки» було створено 1949 й перша його програма вийшла в ефір 12 грудня того ж року. До того україномовні програми виготовлялись російським відділом, директором якого був колишній комбриг Червоної Армії Олександр Бармін. 1937 року він не повернувся до СРСР з Греції, де працював на посаді військового атташе в радянському посольстві. Добре усвідомлюючи, які наслідки може мати для нього виклик до Москви, комбриг таємно перебрався до Франції та після короткого побуту там отримав політичний притулок у США. Першим керівником українського відділу в 1949-53 рр. була теж не менш легендарна особа — соціал-демократ, колишній член української Центральної Ради Никифор Григориїв. Від нього ведеться дуже своєрідна та важлива традиція: український відділ завжди очолювали не тільки авторитетні журналісти, але й, водночас, помітні діячі українського національно-визвольного руху. Це мало визначальний вплив на зміст і спрямованість програм. Не можна обминути таких директорів українського відділу «Голосу Америки», як колишній полковник і генеральний інспектор армії УНР, згодом посол УНР в Латвії, Литві та Естонії Володимир Кедровський (перебував на посаді в 1955-63 рр.) та Володимир Біляїв — член Державного Центру УНР в екзилі, в 1980-84 рр. — голова Української Національної Ради. За часів директорства Володимира Біляїва (1990-98 рр.) Україна стала незалежною державою, і саме він спрямував до Києва перших кореспондентів «Голосу Америки» — Юрія Саєвича та Ізраїля Клейнера, котрі працювали там до 1998 року, коли упевнилась кореспондентська мережа в Україні з місцевих журналістів. Утім, тематично український відділ «Голосу Америки» ніколи не обмежувався політикою, а завжди прагнув, залучаючи до співпраці кращих фахівців української діаспори, до якнайширшого тематичного діапазону. Такими співробітниками були економісти Раїса Мороз та професор Микола Богатюк, історик проф. Марта Богачевська-Хом’як, поет Микола Щербак (книжковий огляд) та літературознавець проф. Євген Федоренко, православний священик о.Степан Біляк та греко-католицький о.Мирослав Харина (духовно-релігійна проблематика), музикознавець Ігор Соневицький, д-ри Михайло Данилюк та Аркадій Фішбейн (медицина). Не можна не згадати і блискучу плеяду штатних журналістів, дикторів, редакторів та продюсерів українського відділу «Голосу Америки» — Романа Ференцевича, Миколу Француженка, Івана Колоса, Євгена Приходька, Василя Колесника, Теофіля Старуха, Христину Демиденко, Павла Одарченка, чия праця стала вже класикою журналістики. Сьогодні в українському відділі «Голосу Америки», який від 1999 року очолює Лідія Рудінс, працює 13 штатних співробітників.

І з України, і з діаспори на адресу «Голосу Америки» одразу пішли сотні й тисячі листів та звернень (чимало їх і в Інтернеті) про якщо не помилковість, то передчасність рішення скоротити обсяг трансляції українських програм. Останні події в Україні — недавнє закриття й конфіскація технічного обладнання київської FM-станції «Континент», яка транслювала крім українських програм «Голосу Америки» ще українські програми ВВС, радіо «Свобода» та радіо «Німецька Хвиля», змусила генерального директора «Голосу...» Дейвіда Джексона щойно виступити з офіційною заявою. Він, зокрема, зазначив, що «Голос Америки» має міжнародну репутацію надійного та збалансованого джерела інформації. Припинення ретрансляції його українських програм протирічить інтересам України. Якщо це рішення не буде переглянуто, воно підірве процес становлення громадянського суспільства та розвитку демократичних інституцій в Україні. Поки що керівництво «Голосу Америки» шукає виходу з ситуації, яка склалася. Відсторонена в такий же спосіб від українського FM-ефіру українська служба радіо «Свобода» отримала дозвіл від свого керівництва на запуск давно розробленого й виплеканого Інтернет-проекту трансляції своїх програм. Можливо, щось з’ясується й на спільному самміті Радіо «Свобода» та «Голосу Америки», котрий заплановано провести в Києві в останні дні березня. Щасливий happy end відкладено.

Счетчики
Rambler's Top100
Rambler's Top100
Система Orphus
Все права на материалы сайта mediaport.info являются собственностью Агентства "МедиаПорт" и охраняются в соответствии с законодательством Украины.

При любом использовании материалов сайта на других сайтах, гиперссылка на mediaport.info обязательна. При использовании материалов в печатной, телевизионной или другой "офф-лайн" продукции, разрешение редакции обязательно.
Техподдержка: Компания ITL Партнеры: Яндекс цитирования