Новости Харькова и Украины (МедиаПорт)
English version Українська версія Русская версия
 
Меню
Архив
Поиск
Топ-20
О газете
Пресса Харькова
Страницы
Первая полоса
Неделя стр. 2,3
Социум стр. 4
Политика стр. 5,6
стр. 7
Объектив-TV стр. 8,9,10,11,12,13
Афиша стр. 14
Социум стр. 15
Культурный разговор стр. 16
Спорт стр. 17
Среда обитания стр. 18
MediaPost on-line
Святыня православных в Харькове
Из Харькова в Ялту - глазами очевидца
Строительство метро будет продолжено
Политика Стр. 6
 Політична реклама 

Богдан Бойко: Українцям — національну народну державу



продовження, початок у № 31 (197) В нашій хаті велика біда! Для її подолання ми повинні стати на перешкоді згубним процесам, їх організаторам і виконавцям. Тому ми протиставляємо космополітизму ідеологію українського патріотизму, а бюрократичному свавіллю ? демонтаж бюрократичного монстра і розбудову натомість національної народної держави сучасного типу.

Національна держава — це держава, в якій громадяни інших національностей визнають корінний народ господарем країни, мають не тільки рівні з ними права, але й обов’язки, знають і поважають його мову, закони та історію, мають необхідні умови для свого національного збереження і розвитку, виступають повноважними представниками культур своїх народів, а не п’ятою колоною інших держав.

Сучасна ж держава Україна — не національна, влада в ній — космополітична і демонстративно антиукраїнська, головною її опорою є не національно свідомі українці, яких вона боїться, а виключно космополіти, які й виступають її основним кадровим резервом.

Народна держава — це держава, в якій створені механізми реального народовладдя, яке полягає в тому, що влада (яка в сучасних умовах реалізується через три чинники: майно, гроші і повноваження) здійснюється населенням безпосередньо, через общинні інститути, або через владні органи небюрократичного типу, що знаходяться під постійним, дієвим та компетентним контролем з боку спільноти.

Чому недостатньо ставити завдання побудови національної держави, а тільки у поєднанні з народною? Бо історія дає нам приклад існування національних держав з побудовою влади на феодально-кріпосницьких, фашистських, партійно-номенклатурних, олігархічних, релігійно-фундаменталістських засадах, тощо. Простому народу від такої національної держави користі мало.

Згадаймо Михайла Грушевського, який писав: «...Українська свобода впала через те ... що старшина панувати хотіла: з чужого ярма визволяючи, своє накладала ...». І Володимира Винниченка: «... за право мати своїх українських холопів козацькі отамани стали «холопами» російського царя, а продана ними Україна на триста років загубила свою державність».

Ці слова були написані в інші часи, але висновок дуже актуальний: «свої» пани можуть бути нічим не кращими за «чужих».

З вищесказаного випливає наша основна теза: відібрана від космополітичних олігархів влада повинна бути передана не іншим «кращим представникам народу»,

а народу безпосередньо через сучасні і відпрацьовані у світі механізми національного народовладдя.

Побудова національної народної держави — віковічна мрія українців, втілена у піснях і легендах про козацькі часи, у державотворчих ідеях Тараса Шевченка, Володимира Винниченка, Івана Франка, Михайла Грушевського та багатьох інших.

Більше того, утвердження народної держави — єдино можливий варіант успішного розвитку української нації в майбутньому глобальному середовищі. Ті держави, які реалізували на практиці цю ідею, є світовими лідерами у галузі економічного розвитку, забезпечення прав і свобод громадян, захисті національних інтересів. Така система влади ефективно захищає її корінні народи від нелегальної міграції, забезпечує оптимальні умови для культурного і духовного розвитку своїх громадян.

Одним з найбільш дієвих способів побудови народної держави є:

— радикальний перерозподіл влади (коштів, майна та повноважень) від державної бюрократії на користь територіальних громад;

— надання громадам широких політичних та економічних прав;

— утвердження в їхньому повсякденному житті антикорупційних і антибюрократичних механізмів управління, запровадження механізмів «демократії співучасті» або «демократії спільної дії».

В економічному житті такі підходи сприяють переходу на найбільш ефективну в сучасному світі «кластерну» модель побудови малого та середнього бізнесу, застосуванню світових засад управління суспільством замість застарілих ієрархічно-бюрократичних.

В духовному житті національне народовладдя сприятиме відновленню глибинної етнічної пам?яті нації, вивільненню титанічного творчого потенціалу людей, придушеного десятиліттями комуністичної диктатури, а в незалежній Україні — пануванням антиукраїнських сил.

Можна наводити безліч прикладів, виходячи із до-свіду навіть наших найближчих західних сусідів, як запровадження таких механізмів практично миттєво (за 3-4 роки) змінювало лице країни, кожного її населеного пункту і давало потужний поштовх для національно-орієнтованого розвитку.

Слід зазначити, що утвердження національного народовладдя не несе загрози існуванню української державності. Народна держава потребує міцної державної влади, але принципово іншого типу аніж зараз.

Вироблені нами основні засади, політична стратегія та механізми побудови національної народної держави дають бачення реального і достатньо швидкого шляху виходу українців із бідності та безправ?я, відкривають перспективу утвердження української нації як рівноправного партнера в спільноті найбільш успішних і демократичних націй світу.

НІХТО, КРІМ НАС

Хоча чинна Конституція України дозволяє здійснювати кроки до розбудови держави на засадах національного народовладдя вже зараз, про подібні підходи ні влада, ні «опозиція» навіть не згадують.

Ні тим, ні тим народна держава не потрібна. Боротьба йде лише за опанування в повному обсязі «апаратом насильства панівного класу над пригнобленими». Саме це є найвищою ідеєю як чинних «батьків нації», так і новоявлених опозиційних «месій».

Те, що в Україні названо «демократією», є лише способом закріплення за владно-економічною елітою монопольного права управління суспільством.

Ідею народовладдя інтенсивно експлуатують і «праві», і «ліві». «Праві» для досягнення «народовладдя» пропонують передати їм бюрократичну владну структуру в існуючому вигляді для виконання їхньої «месіанської ролі». «Ліві» — відновити пристосовану до сучасних умов бюрократичну державу часів СРСР на чолі з сучасними комуністичними і соціалістичними лідерами.

З усією відповідальністю заявляю: «Всі існуючі зараз в Україні помітні політичні сили грають на «одній половині поля». При цьому опозиція (ні ліва, ні права) не є захисниками якогось іншого типу побудови держави. Мова йде про удосконалення сучасної системи влади і про персональний склад керівництва.

Теперішня видимість боротьби влади і «опозиції» — це боротьба лівої і правої руки з власною головою.

Враховуючи бутафорський характер опозиційних сил в Україні, чітко можна побачити реальні цілі професійних «борців за народне щастя» і гнітючу перспективу від наслідків цієї боротьби. Жоден із так званих «провідних» кандидатів не сказав відверто «ні» знищенню залишків незалежності України.

Наприклад, «боротьба» комуніста П.Симоненка із приватизацією стратегічних об’єктів загальнодержавної власності. Варто лише проаналізувати, як фракція комуністів голосувала в Парламенті за закони про особливості приватизації окремих великих підприємств, і все стане на свої місця.

Особливо треба наголосити на фарисействі олігархічно-ліберального угруповання, яке маскується під національно-патріотичну опозицію. Їхня національна за формою і ліберальна за змістом ідеологія є провідником інтересів космополітичного олігархічного капіталу, який має чітке хижацьке уявлення про новий світовий устрій і роль України в ньому.

Своєю діяльністю ліберали-космополітити в національних шатах наносять потужного удару в спину національно-патріотичному рухові. Саме тому вони користуються такою підтримкою із-за кордону. Саме тому їх так поважає пан Сорос і пані Олбрайт.

Так звані «демократи» залишили на пограбування своїх робітників, селян, пенсіонерів та інтелігенцію, заперечують необхідність декомунізації України і небюрократичний шлях її розвитку. В своїх програмах обминають найбільш фундаментальні проблеми українського державотворення.

Розірвати павутиння політичної облуди іноді дуже важко, тому ми сформулювали дванадцять основних критеріїв, за якими можна визначити справжню сутність політичних сил, які беруть участь в теперішніх політичних змаганнях, незалежно від того чи називають вони себе владою, чи опозицією.

Аналізуючи наведену таблицю, можна сказати, що існуючі політичні сили або відкидають саму постановку цих питань (комуністи, соціалісти), або «сором’язливо» їх замовчують (чинна влада і В.Ющенко).

З усього вищезазначеного можна зробити висновок, який накладає на нас величезну відповідальність: наших природних союзників на чинній українській політичній шахівниці просто не існує!

Ніхто, крім нас, не стане на перешкоді згубним процесам.

Ніхто, крім нас, не захистить простого українця-трударя від сваволі нових господарів.

Ніхто, крім нас, не дасть нації надії на порятунок.

Ніхто, крім нас не пропонує конкретних і реальних механізмів гідного входження української нації в світову спільноту.

Звідси право і обов’язок нашої організації, наших союзників і моє особисте право доводити українцям нашу політичну Програму, нашу силу і правду через участь у виборах Президента України.

Всі ми є реалістами і усвідомлюємо, що в результаті президентських перегонів, які зараз відбудуться, незалежно від їх наслідків, влада ще на якийсь час залишиться в руках космополітичної олігархії і їх наймитів.

За кілька місяців неможливо радикально змінити свідомість десятків мільйонів людей, які жодного дня не жили в інших умовах, аніж різномасних тоталітарних режимів і не відчули справжньої свободи, за яку зараз видається ліберальна олігархічна та бюрократична диктатура.

Виходячи з цього, треба налаштуватись на складну боротьбу і тяжку повсякденну роботу.

Але я абсолютно переконаний, що наразі процес політичного прозріння буде відбуватися дуже швидко. Це спостерігається вже зараз.

Туман політичних спекуляцій розвіюється і непривабливу, але рятівну правду починають бачити мільйони українців.

Вірю, що ідею побудови України на засадах добра, справедливості і реальної незалежності можемо втілити в життя саме ми з Вами.

Бо сила правди завжди більша, аніж сили шахрайства і зла.

печатная версия | обсудить на форуме

Счетчики
Rambler's Top100
Rambler's Top100
Система Orphus
Все права на материалы сайта mediaport.info являются собственностью Агентства "МедиаПорт" и охраняются в соответствии с законодательством Украины.

При любом использовании материалов сайта на других сайтах, гиперссылка на mediaport.info обязательна. При использовании материалов в печатной, телевизионной или другой "офф-лайн" продукции, разрешение редакции обязательно.
Техподдержка: Компания ITL Партнеры: Яндекс цитирования