Новости Харькова и Украины (МедиаПорт)
English version Українська версія Русская версия
 
Меню
Архив
Поиск
Топ-20
О газете
Пресса Харькова
Страницы
Первая полоса
Неделя стр. 2,3
Выборы-2004 стр. 4
Экономика стр. 5
Глядя из Харькова стр. 6
Афиша стр. 7
Объектив-TV стр. 8,9,10,11,12,13,14
Социум стр. 15
Культурный разговор стр. 16
Спорт стр. 17
По следам публикаций стр. 18
MediaPost on-line
Колонка редактора
дальнейшее Строительство метро под угрозой
глядя из харькова Стр. 6

Революция как способ оздоровления

Наталья Гончарова
MediaPost


События политической жизни последних трех недель свидетельствуют о формировании в Украине здорового гражданского общества. Так считают участники форума общественных организаций «Україна: єдність громадянського суспільства», прошедшего в Харькове 6 декабря.

В его работе приняли участие более двухсот представителей ведущих аналитических, мониторинговых, правозащитных общественных неправительственных организаций из Донецка, Луганска, Днепропетровска, Одессы, Крыма, Полтавы, Львова, Киева, Сум, Харькова. Целью форума была разработка стратегии преодоления нынешнего политического кризиса в Украине, сохранения целостности и безопасности страны. По словам организаторов, только здоровое гражданское общество сегодня способно прекратить многолетнюю практику игнорирования властью интересов народа, сохранить гражданский мир и утвердить демократию в Украине.

Ігор Попов, Комітет виборців України:

— Які я пропонував би тактичні завдання для наших громадських організацій на найближчий місяць? По-перше, це формування нового складу Центральної виборчої комісії... По-друге, зміни повинні відбутися не тільки в ЦВК, а і в територіальних виборчих комісіях, які порушували закон. Далі, необхідні зміни до Закону про вибори... Уже зараз треба говорити про питання, які виникнуть після виборів. Чи проводити реприватизацію? Про це багато говорять, але це питання, яке може дуже серйозно вплинути на всі процеси, які почнуться після виборів. Чи проводити процеси типу Нюрнберга?.. Що робити з сепаратистами: чи порушувати проти них кримінальні справи чи їх посадити вже після виборів?.. Як на мене, ці кримінальні справи треба почати зараз, щоб був нормальним третій тур, щоб ми не мали цих проблем. Щоб демократи після перемоги на виборах оголосили амністію цим порушникам, сепаратистам, щоб вони працювали разом у цій державі. Тому що переслідування й охота на відьом може призвести лише до роз’єднання нації.

Галина Усатенко, Європа ХХІ:

– Причинами такої високої громадянської активності можуть бути дві групи факторів: соціально-психологічні та соціально-економічні. Серед соціально-психологічних чи не найголовнішим чинником може бути зорієнтованість основних гравців нинішньої виборчої кампанії на активізацію громадян. І Віктор Ющенко, і Віктор Янукович задовго до оголошення виборчої кампанії об’єднували навколо себе людей. Віктор Ющенко багато під час турів по Україні спілкувався з людьми, Віктор Янукович ініціював громадські обговорення діяльності уряду, форуми... Уже тоді можна було робити висновки, що до громадян будуть звертатися кожен із кандидатів. Прикладом такого звернення, співпраці з громадськими організаціями може бути ініційована певними громадськими організаціями ініціатива «Нова взаємодія». У контексті цього ж соціопсихологічного чинника активності громадськості можна визначити спротив примусу. Ми маємо надзвичайно численні приклади залучення студентів, працівників бюджетних установ, пересічних громадян, коли їх участь була не добровільною, а заохоченою керівниками чи владою. За різних життєвих чи економічних обставин люди не могли не брати участь у цих заходах, але таємниця голосування давала відносну, а часом і реальну свободу вибору. Примус породжував не моментальний, але глибинний і системний спротив. Як тільки чаша була переповнена, сталася можливість спротиву примусу, і це дало про себе знати. Інший чинник, який сприяв породженню високої громадської активності, — це медійні маніпуляції. Люди дивилися все, що їм подавалося, але як вони на це реагували і як це було сприйнято — це вже інше питання, але саме цей чинник міг стати однією з причин цієї активізації. Щодо соціально-економічних чинників, то, певно, чи не найважливішим, який дав змогу бути людям небайдужими за цих обставин, — це те, що протягом останніх десяти-дванадцяти років знайшлося вже багато громадян України, яким було що втрачати — як свою родинну власність, так і свій бізнес. Однією з чисельних груп, які взяли участь в акціях протесту, були представники малого та середнього бізнесу. Ще два роки тому однією з головних проблем функціонування громадянського суспільства була відсутність мотивації спільних дій, то наразі така мотивація була і продемонстровано було те, що скоординованість і можливість співпраці є.

Сергій Гармаш, Центр досліджень соціальних перспектив Донбасу:

– В распространении сепаратистских настроений в Украине большую роль сыграли средства массовой информации. Это война мифов, тактика противопоставления регионов друг другу. Главные идеологические мессиджи этого противопоставления: Ющенко — Галичина — нацизм, Донбасс — Россия — борьба с фашизмом. Потом, после известных памперсов, к этому добавился и Янукович. В ходе предвыборной кампании эта тактика имела двойной эффект, поскольку негатив, который навешивали на кандидата, автоматически падал на регион, который этот кандидат олицетворяет. То есть фашистом изображался не только Ющенко, но и его сторонники, которые проживают преимущественно в западных областях и являются бандеровцами. В свое время в Западной и Центральной Украине образ бандита создавался не только Януковичу, но и жителям региона, которые его поддерживали. Мифы начали рождать мифы. Именно в период предвыборной кампании сеялись те зерна, которые проросли после того, как руководители областей, делавшие ставки на Януковича, увидели, что их кандидат может не попасть на Банковскую. И проросли они в виде сепаратизма, как бы потом не открещивались от этого слова. А инструментом этой тактики противопоставления регионов были средства массовой организации и некоторые общественные организации, которые иногда специально создавались для этой цели. Например, Комитет избирателей Донбасса. Общественная организация, которая создана непосредственно за две недели до начала президентской избирательной кампании. Название созвучно названию другой авторитетной известной организации — Комитет избирателей Украины. Однако цели этих общественных организаций с почти одинаковым названием оказались прямо противоположными. Если основа Комитета избирателей Украины — это внепартийность, то Комитет избирателей Донбасса однозначно активно поддерживал Виктора Януковича. Эта организация создала газету «Голос Донбасса», которая имеет явную антиющенковскую напрвленность, создала интернет-сайт такой же направленности... 30 ноября в Донецке проходил митинг в поддержку Виктора Януковича. На сцену вышла главный редактор газеты «Донецкие новости» и заявила буквально следующее: «Увы, сегодня многие наши коллеги хотят нас покрасить исключительно в оранжевые тона. Это не моя фраза, но вчера кто-то умный сказал, что, апельсин оранжевый, но когда он гниет, он становится коричневым. И наша задача как журналистов не допустить пришествия оранжево-коричневой чумы»... Можно приводить десятки таких примеров, которые объясняют, почему идеи сепаратизма могут найти поддержку в Восточной Украине — потому что местные власти культивируют эти идеи через свои средства массовой информации и общественные организации.

Тарас Возняк, Незалежний культурологічний журнал «Ї»

— Весь час звинувачували Галичину, Закарпаття, Крим — традиційно — у певних сепаратистських тенденціях, ніби вони мають іншу, свою, територію, вони зовсім інакші і прагнуть весь час від’єднатися. Але тут раптом ми зіткнулися на цих виборах із феноменом донецького сепаратизму, з поняттям «донецький народ», яке звучить так само смішно, як і «галицький народ». Насумнішим є те, що ці сепаратистські заклики насправді накинуті зверху, і найсумнішим є те, що змішується дуже багато речей, які є політично, ситуативно вкрай негативні, і вони на дуже багато років припинять розвиток структури української держави... Ми успадкували від Совєтського Союзу архаїчно-адміністративно-територіальний устрій, який уже практично не відображає тих економічних реалій, за яких складається новітня економіка України. Дуже багато говорили про створення південно-східної держави. Весь час ліплять Харківщину до Донецької і Дніпропетровської областей. У Львові є Інститут регіональних досліджень Академії наук України, котрий провів проектну регіоналізацію України — ще на початку існування Української держави. Донецька і Луганська області, безсумнівно, утворюють економічну цілісність, і доцільно їх більш тісне співробітництво. Але дуже важко пояснити, скажімо, існування Рівенської і Волинської області. Це, безсумнівно, одне господарче ціле. Але приєднати Харківщину до цього комплексу донецько-луганського — це просто смішно. З економічної точки зору, з огляду на елементарну доцільність, Харківщина — це частина Сумщини і частина Полтавщини...Спробуйте розв’язати таку задачу: Донецьк — найбільший експортер сталі, нафти, вугілля, коксохімії. Куди все це експортується? У Росію? Нікогда! Там своїх виробники є. З другого боку, Порошенко — один із головних наших експортерів солодощів, цукру і всяких інших виробів у Росію. І це він буде виступати проти Російської федерації?

Євген Захаров, Харків-ська правозахисна група:

— Я вважаю, що сьогодні однією з найбільших проблем є моральний занепад у нашій країні, і саме це є підвалиною корупції і багатьох інших речей. Ми як повітря потребуємо того процесу, який я назвав би декучмізацією. (...) Я вважаю, що сьогодні Євген Кушнарьов виконує наказ, вважаю, що це наказ із Києва. Загалом, усе, що він робить сьогодні, повністю нищить той образ, який він дуже ретельно будував багато років, і ті, хто його знає в Харкові, всі вважають, що він утратив почуття реальності. Але, на жаль, ситуація є такою, якою вона є. Його обрали в Києві виконавцем тієї ролі, яку він зараз грає, — ролі дуже поганої, бо він роздмухує ситуацію. Політичний з’їзд, який відбувся в Харкові 4 грудня, це свідчення того, що наполегливо шукають політичні можливості для того, щоб перевести увагу виборців на інші проблеми, ніж проблема президентських виборів, знайти нишу для якихось регіональних ініціатив і зберегти себе таким чином. Так можна розцінювати те, що відбувається в Харкові. На мою думку, це є узгоджена з Києвом позиція. Спочатку вона була однакова для всіх, а тепер ми бачимо, що в кожному регіоні вона своя — в Донецьку, Луганську, Одесі, Харкові. Але всюди вона має мету зберегти владні повноваження за рахунок такої політичної активності. Я вважаю, що за цими бажаннями немає таких підвалин ґрунтовних, немає підтримки людей... Щодо агресивності влади, влада боїться сьогодні застосовувати силу, це вже очевидно. Але вона вдалася до політики провокації. Той, хто слідкує за ситуацією, той не може не бачити, що кожного дня більшає повідомлень про суто провокативні дії, коли невідомі люди, які мають помаранчеві пов’язки, влаштовують бійки, причому абсолютно безпідставні, безпричинні. Таких повідомлень все більше. Крім того, влада навмисно протиставляє жителів різних регіонів, і можна побачити, що вже навіть у нашому мирному Харкові люди все більш підігріті і поширеною стає агресивна реакція одних людей на інших, які відстоюють різні політичні погляди. Це робить влада, я впевнений, і це є дуже великою загрозою. Ця провокація є найбільшою загрозою сьогодні, яка зчиняється для того, щоб люди були потім ладні зреагувати. Причому міліції найчастіше або немає, або вона не втручається, як це було в Луганську. У Луганську, Донецьку ситуація неможлива, там вийти з помаранчевою символікою просто не можна, тому що можуть побити і так далі. Який вихід? Я вважаю, що потрібна абсолютно інша робота органів внутрішніх справ і прокуратури...

печатная версия | обсудить на форуме

Счетчики
Rambler's Top100
Rambler's Top100
Система Orphus
Все права на материалы сайта mediaport.info являются собственностью Агентства "МедиаПорт" и охраняются в соответствии с законодательством Украины.

При любом использовании материалов сайта на других сайтах, гиперссылка на mediaport.info обязательна. При использовании материалов в печатной, телевизионной или другой "офф-лайн" продукции, разрешение редакции обязательно.
Техподдержка: Компания ITL Партнеры: Яндекс цитирования