Новости Харькова и Украины (МедиаПорт)
English version Українська версія Русская версия
 
Меню
Архив
Поиск
Топ-20
О газете
Пресса Харькова
Страницы
Первая полоса
Колонка редактора стр. 2
Неделя стр. 3
Социум стр. 4
Экономика стр. 5
Социум стр. 6
Афиша стр. 7
Объектив-TV стр. 8,9,10,11,12,13,14
Социум стр. 15
Кто и как обустроит Украину стр. 16,17,18,19
Невыдуманная история стр. 20
Игрища стр. 21
Культурный разговор стр. 22
Спорт стр. 23
Игрища стр. 24
MediaPost on-line
Война полов
Грузинское диво
Колонка редактора
Кто и как обустроит Украину Стр. 18
Также на странице:
 Точка зору 

Соціологічні війни – безглуздя



За підсумками дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, з‘ясувалося, що з результатами соціологічних опитувань перед виборами до Верховної Ради ознайомлюється близько 45% виборців.

У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Наскільки сильно результати соцопитувань впливають на вибір громадян?»

Володимир ПОЛОХАЛО (керівник проекту «Політична думка»):

„За 14 років в Україні не було серйозних досліджень, наскільки рейтинги впливають на електоральні настрої громадян. Є різні дані: від 2 до 8%. Але з огляду на тотальну недовіру, зумовлену резонансними скандалами через фальсифікації результатів опитувань (в контексті яких згадувались прізвища російських політтехнологів, зокрема Гліба Павловського) під час президентських виборів 2004 року (причому недовіру практично до всіх соціологічних служб), я думаю, що реальний вплив оприлюднення цих даних є незначним”.

Олесь ДОНІЙ (голова ЦДПЦ):

„На вибір населення впливає комплекс факторів, який створює своєрідний «мейнстрім» громадської думки. Соціологія може стати одним із камінчиків створення «міфообразів», але не головною складовою. Створенням вдалих передвиборчих міфів можуть зайнятися політичний рух, мас-медійний пул, коло впливових інтелектуалів або навіть одна розкручена політична фігура. Так, один із розхожих міфів – це те, що «бандити рвуться до влади». Але, якщо перевірити «список 10», то виявиться, що всі особи, які мають непогашені судимості і, відповідно, мають бути виключені зі списків, знаходяться або в непрохідних списках, або в непрохідних частинах прохідних списків, тобто навіть не мають шансів бути обраними до парламенту. У той же час, реальна проблема повального продажу місць у списках фактично не обговорюється громадськістю. Так і соціологія стає заручником сухої статистики й у грі по визначенню лідерів перегонів мимоволі допомагає відволікти увагу від якості списків. Окрема тема – вплив фальшивих соціологічних служб. З їхньою допомогою замовники намагаються побороти стабільні міфи в суспільстві й вибудувати нові. Але часто на цей гачок у першу чергу потрапляють самі замовники фальшивих соцопитувань. Вони перші починають вірити в сфабриковані дані, й у день виборів їх чекатиме сильне розчарування”.

Кость БОНДАРЕНКО (директор Інституту національних стратегій):

„Я думаю, що це один із факторів, які впливають на волевиявлення громадян, хоча я б його не став би переоцінювати.

Чимала кількість громадян таким чином відсікає непрохідні партії та орієнтується в тому, які партії можуть пройти чи не пройти до Верховної Ради. Якщо деякі політичні партії починають замовляти собі рейтинги, в яких вони мають, скажімо, 25-30%, то це не надто впливає на рівень народної підтримки. Якщо виборці бачать, що у цієї партії є шанс пройти – вони будуть її підтримувати. І потім вже не важливо, скільки партія набирає відсотків – 4, 20 чи 50.

Тому я думаю, що соціологія допомагає визначитися із головними фаворитами, але не впливає на інші нюанси”.

Микола МИХАЛЬЧЕНКО (президент Української Академії політичних наук):

„Вони впливають на вибір еліт, а еліти вже потім розповсюджують ці виміри серед громадян і тому здійснюється досить великий вплив. Дійсно, десь 35-45% знають про ці дані й використовують їх, але є інша проблема: на жаль, в Україні дуже мало служб, які мають нормальні опитувальні сітки й аналітичні центри, тому йде велика маніпуляція соціологічними даними”.

Віталій КУЛИК (директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства):

„На мою думку, соціологічні опитування впливають на волевиявлення, створюючи перспективу реальності. Якщо згідно даних соціологічного опитування та чи інша партія мають високий рейтинг, то людина вірить у прохідність тої чи іншої партії і відповідно голосує – це один із факторів, що впливає на визначення громадян.

Найбільший вплив соціологічні рейтинги мають в останній тиждень виборчої кампанії. Людина, яка ознайомлюється з цими рейтингами, підсвідомо визначає для себе прохідну або непрохідну партію. Важливою тут є думка експертів та авторитетів. Але тут є й один нюанс: є можливість для маніпуляції свідомістю виборця - підігрування тим чи іншим політичним силам з боку соціологів може призвести до викривлення реальності.

Однак це не означає, що саме соціологи за допомогою своїх рейтингів впливають на симпатії виборця. Ці симпатії формуються виборчими штабами. А соціологічні рейтинги лише затверджують вибір, діючи, як закріплюючий фактор”.

ЦДПЦ (www.obozrevatel.com.ua, друкується зі скороченням)

печатная версия | обсудить на форуме

Счетчики
Rambler's Top100
Rambler's Top100
Система Orphus
Все права на материалы сайта mediaport.info являются собственностью Агентства "МедиаПорт" и охраняются в соответствии с законодательством Украины.

При любом использовании материалов сайта на других сайтах, гиперссылка на mediaport.info обязательна. При использовании материалов в печатной, телевизионной или другой "офф-лайн" продукции, разрешение редакции обязательно.
Техподдержка: Компания ITL Партнеры: Яндекс цитирования