Новости Харькова и Украины (МедиаПорт)
English version Українська версія Русская версия
 
Меню
Архив
Поиск
Топ-20
О газете
Пресса Харькова
Страницы
Первая полоса
Неделя стр. 2,3
Власть стр. 4,5
Социум стр. 6
Невыдуманная история стр. 7
Афиша стр. 8,9
Культурный разговор стр. 10
Телепрограмма стр. 11,12,13,14,15,16,17
MediaPost on-line
Дышите молча - вас подслушивают
Д. Выдрин приехал в Харькова из-за доступного жилья
Охота на маршрутки
Колонка редактора
Культурный разговор Стр. 10
Также на странице:
 не-критичні нотатки 

Мережева література розвіртуалізовується! (інтерв’ю по icq)

Катріна Хаддад

Про мережеву літературу я чула давно. Уявлялося щось на зразок “Хозарського словника” Мілорада Павича - тільки у комп’ютерному варіанті. Обов’язково щоб нелінійно і несподівано за формою. Якось натрапила на дивовижну у своєму роді книжку “Антологія українського самвидаву”. Власне, про сайт samvydav.net я знала, але побачити САЙТ У РОЗДРУКОВАНОМУ ВИГЛЯДІ!!! Придбала, прочитала, лишилося неоднозначне враження. І тут хтось із друзів спитав: “А ти “Пісьма братана” читала?” У відповідь на моє хитання головою принесли мені цю книжку і пообіцяли, що задоволення буде максимальним. Чесно, я читала до 3-ої ночі. Це був справжній шок! Роман, укладений із електронних листів. Це було цікаво, незвично і, головне, несподівано. Чи й правда - мережева література розвіртуалізовується і набуває більш матеріального виміру? Про це ми й поговорили із видавцем Олександром Ворошилом.

— Який сенс мережевої літератури? Точніше, який сенс виносити її в друк?

— Це література, нічим не гірша за звичайну оффлайнову. Інтернет лише місце її створення, причому місце, яке надає автору більше засобів: 1) швидкий відгук читачів, 2) можливість вдосконалень тексту на марші, 3) можливості колективної творчості, 4) використання можливостей електронного просто-

ру - лінки, скажімо.

— Але ж на папері вона втрачає усі ці свої якості - і перетворюється на застиглу форму. Не шкода?

— Ну це як фотографічний знімок ріки. Є ріка, є знімок. Не можна мати ріку в рамці на стіні. Власне, коли з’являться у масовому вжитку електронні книги, я думаю, і цю проблему вдасться вирішити.

— О! Тобто ці книги - це таки не зов-сім мережева література, егеж? Це те, що БУЛО мережевою літературою ДО того, як ви її “сфотографували”?

— Ну чому ж? Якщо забрати останній пункт (гіпертекстові можливості, які, власне, не завжди використовують) - це мережева література. Але одночасно, це й просто література, але, як на мене, література живіша, як дворняжка - вже побита життям, але живуча і з хорошими генами.

— Вона більш “справжня”?

— Ну в певному розумінні так, хоча факт находження в мережі (як і факт немережевого походження) - не індульгенція від лажі. Але ж ми не роздруковуємо сторінки з ґуґґлу. Ми вибираємо.

— :) Тобто ваша література ближча до життя і “буденніша”? Це і є ЩОДЕННІСТЬ?

— Розумієш, чим нас приваблює мережа і мережева література. Вона пише про те саме, що й оффлайнова література. Але вона, повторюю, жива, тому що вона не знає канонів, стандартів. Власне, вона і робить те, що має робити будь-який текст - починати з порушення норм: літературних, стилістичних, форматних. Але врешті-решт, ми маємо готовий закінчений текст, і про нього вже судять як про текст per se, неважливо, мережевий він чи ні. Ну і потім, книжка - це можливість автору нарешті поставити крапку. Хто там із французів казав на питання “коли ви розумієте, що це остаточний варіант книги?” - коли приходить видавець і забирає рукопис...

— :) А якщо ближче до конкретних книжок...

— Так...

— Скажімо, ті ж “Пісьма братана”.

— Так, “Пісьма братана” - геніальна, як на мене і ще тисячу людей, книжка, абсолютно несподівана для укрсучліту, тому ми її і надрукували.

— Хтось озвучив був думку, що ця книга мусить привернути увагу тих, хто навряд чи став би читати щось іще з укрсучліту. Мене вона свого часу просто вбила :)))

— Ну як будь-яка повноцінна і талановита книжка, вона може робити багато чого. В тому числі і привертати увагу.

— Ну от є 4 книжки* - і кожна відрізняється одна від іншої, дуже сильно.

— Ну так. І наступні так само відрізнятимуться дуже сильно одна від іншої.

— Тупе питання, але: яка більше подобається, з уже виданих?

— Ми просто хочемо, наскільки це буде в наших силах, відразу наситити літературу різними текстами. Показати, що укрсучліт - це набагато більше, ніж портвейн у підворотні, ностальгічні подорожі потягами і бабці в Закарпатті, які співають українські пісні. Важко сказати. Кожна по-своєму цікава і дорога. До того ж, ми все робимо самі - тому важко виділити щось одне. Найбільш літературною я би назвав “Пісьма братана”.

— Я читала першу і “Пісьма”. А скажи щось про останню.

— “Антологія” - це зріз літературної творчості у мережі. Це відразу 54 нових імені. “Всі наші” - приклад зниклого жанру політичного гумору (не сатири, а саме гумору). Плюс унікальний досвід колективної творчості. Метапроекту, який складається з 11-ти окремих проектів-героїв. Ну а “Вісімка” привабила тим, що дівчата зібралися, поставили собі мету, постили тексти, обговорювали, примушували (а також інколи примушував їх я, як один із учасників з рівними правами) переписувати. Плюс книжка двомовна - знову-таки, тут кілька цікавих моментів: по-перше, це констатація двомовності всієї країни, а надто - Києва. По-друге, це ключик до різних категорій читачів. Наприклад, нас запросили презентувати її до Донецька. Ну і, по-третє, це знову таки приклад того, що й жіноча проза буває різною. “Вісімка” - сучасна, написана сучасними людьми для таких самих, як вони. Презентація, до речі, буде в суботу на Медвіні.

— :))) А до Харкова?

— Ну не знаємо, поки не плануємо. От Донецьк поки що на порядку денному.

А там поглядім. У нас був не дуже вдалий досвід презентування антології в Харкові. Була тоді реклама, і презентували в “Останній барикаді”, але щось не склалося. Аудиторія ніяк взагалі не реагувала. Таке враження було, що ми представники “Гербалайф”, намагаємося втягнути їх у систему, паралельно втюхавши півсумки “чудєсних засобів для похудіння”... Ну подивимося, серйозно. Ми тут уже нову книжку зараз запускаємо, так шо фіг його знає, не можу сказати.

— Агааа, нову книжку... ну, звичайно, це секрет. Навіть не намагаюся спитати :)

— Це буде книжка для київської аудиторії, але це поки що військова таємниця, ми з нею за межі Києва навряд чи будемо виходити

— :) Так і знала.

— Ну вона специфічна.

— Специфічно-київська? :)

— Тематика специфічна. Але зарано казати. Планів завжди багато - але з них виходить 50%.

— Ну тоді, би не наврочити - мовчу, мовчу і тьху-тьху-тьху :) і дужжже дякую)))

— Та нема за що.

Словничок

Лінк - гіперпосилання (розташований на сайті текст або малюнок, що встановлює зв’язок і дозволяє перейти до інших об’єктів інтернета).

Постити (тексти) - розміщати текст в інтернеті.

Укрсучліт, або сучукрліт - сучасна українська література.

Історія 116. 08.09.2005. наш володя

ВР рулить

Володя передивлявся заголовки “Української правди”:

— подав у відставку...

— подав у відставку...

— звільнено...

— позбавлено...

Володя закрив очі. Перед його внутрішнім поглядом постала велична будівля Верховної Ради.

— А я в домікє! - радісно вигукнув Володя. - А я в домікє, а я в домікє, а я в домікє!

Володя сьорбнув каву і, широко всміхаючись, пішов висловлювати свою позицію з приводу кризи влади.

наша юля

побачите, і до вас вибух на сонці добереться.

наш володя

Стій! Подивись, чи є кабміна!

наша наташа

Володя-володя. Нє будь дураком, сія чаша ні одного із вас нє обойдьот.

наш володя

Наталю, ну звідки такі погані думки? А давайте-но ми з вами разом більшість утворимо, а?

наш коля

Вова, ну як ти з нею створиш більшість? Хіба в пісочниці біля ВР.

Всі наші. Кулуарні історії з коментарями. - Київ: Буква і Цифра, 2006.

* “Антологія українського самвидаву 2000— 2004”; “Всі наші. Кулуарні історії з коментарями”; “Пісьма братана” та “8 жіночих історій”. (Київ: Буква і Цифра, 2005— 2006.)

Счетчики
Rambler's Top100
Rambler's Top100
Система Orphus
Все права на материалы сайта mediaport.info являются собственностью Агентства "МедиаПорт" и охраняются в соответствии с законодательством Украины.

При любом использовании материалов сайта на других сайтах, гиперссылка на mediaport.info обязательна. При использовании материалов в печатной, телевизионной или другой "офф-лайн" продукции, разрешение редакции обязательно.
Техподдержка: Компания ITL Партнеры: Яндекс цитирования