Новости Харькова и Украины (МедиаПорт)
English version Українська версія Русская версия
 
Меню
Архив
Поиск
Топ-20
О газете
Пресса Харькова
Страницы
Первая полоса
Неделя стр. 2,3
Деньги стр. 4
Власть стр. 5
Социум стр. 6
Невыдуманная история стр. 7
Афиша стр. 8,9
Человек стр. 10
Телепрограмма стр. 11,12,13,14,15,16,17
MediaPost on-line
Внешние связи (случайные)
Колонка редактора
Д. Юровский об охоте на рейдеров в Харькове
Сильный слабый пол
Афиша Стр. 9
Также на странице:
 не-критичні нотатки 

12 – у львівських кнайпах

Катріна Хаддад

Львів, та ще й 30-х років, не може не привабити. Особливо якщо йдеться про кав’ярні, кнайпи та… літературу. Особливо якщо йдеться про маловідомих письменників.

Львів у мене завше асоціювався із чимось таємничим, стареньким і… мокрим :). Місто левів і зміїв, називаю його я, - гарних, жовтогарячих будинків і мокрих, слизьких, вузеньких бруківок. А ще янголи, цегла, темні костьоли, високий замок, стіни-стіни-стіни зусібіч… Не вулицею нібито йдеш, а кімнатами. А навколо листя. Так само, як і в Харкові - жовте осіннє листя. Шурхотить, шелестить, шепоче і цим заспокоює…

У Львові особливо приємно гуляти, пити каву і писати - чи то поезію, чи то прозу, чи то ще щось. А ще у Львові гарно купувати книжки. Не кажу - читати, бо на це там у мене часу ніколи не ставало…

Нещодавно зовсім випадково я надибала дивовижну книжку “Дванадцятка”. Спочатку звернув на себе увагу незвичний формат: якась вона задовга. Далі дочитуюся слова “Львів”. Ще цікавіше. Око виловлює слова “30-ті роки”… Ні, ну Львів і 30-ті роки - хіба може книгоман пройти повз таку спокусу?! Купую.

Якщо не самі тексти, то принаймні ілюстрації тут точно чудові, кажу собі я. Дійсно, магія чорно-білих фото давно відома. Особливо якщо йдеться про фотокартки старі, з 30-х років. Для мене то взагалі невідомий пласт. Та ще й Львів… Цукерочка, а не книжка!

Насправді, попри всю мою 8-річну філологічну освіту, жодного імені з тих письменників я не знала. Було кілька знайомих прізвищ, але чула я їх у зв’язку з геть іншими людьми… Отже, це маловідомі письменники. Мені вчулося щось підпільне, заборонене, просякнуте духом пошуків і суперечок.

Ось кілька літературних пародій, вміщених у книжці. Шаржі, епіграми та гуморески, як зазначено у змісті. От, скажімо, такий собі відомий український поет Богдан-Ігор Антонич. (Про нього ще Андрухович писав у романі “12 обручів” ;). Так от, хто не знав, це:

Подвійний лавреат (масонський і католицький). Поет, що перейшов круту еволюцію від еротики (“На моху”) до містично-апокаліптичної творчості у “Дзвонах”. Остання його збірка “Книга Лева” зв’язує його з традицією біблійних пророків (Йони й Ісаї). Про що пише - не знати. Взагалі неабиякий поет. Любить природу (головно таку природу - з довгими косами), любить сонце і квіти. Про себе пише: “Я поганин - закоханий в життя” (літературні нагороди, як бачимо, називає життям).

Або ось такий, значно менш відомий, Олесь Бабій:

Визначний лірико-епік. Проте, як поет, менше відомий - публіка не має часу прочитати його поезій, бо кожний раз його конфіскують по сімох роках. Перейшов на повість. Характер м’який, ліричний; темперамент живий; любить жіноцтво. Одним словом - бабій.

Є ще такий собі Микола Голубець:

Знавець мистецтва, поет, співтворець стрілецької пісні, повістяр, історик і похоронний бесідник. У житті дав типа, але життя не дало йому нічого... (В цьому місці М. Голубець плаче...)

Дальше. Журналіст. Багато співпрацював у жіночих органах. Має й тяжкі гріхи: в своєму житті він зіпсував багато неповнолітніх, недозрілих, таких, що не осягнули ще своєї форми молодих письменників.

Політичне - великий поклонник Гайлє Селясіє. Характер настроєвий, вольовий. Коротко - тип Миколи Голубця.

Або Святослав Гординський:

Жив довший час у Парижі і цим способом доказав неправдивість відомої пословиці, що “і в Парижі не зроблять з вівса рижу”. Поет елєґантний, талановитий. До того має щастя. Зустрів могутнього протектора, або - кажучи образово - попав на крило міцного вітряка - і легко, без труду опинився відразу наверху. Воприг!

Вірш його інтелігентний, прозорий, легкий. Читаєш - і хочеться повторити за месьє Журденом: “Я не знав, що я весь час говорив - віршом Гординського”.

Як на мене, віє од цих “літпортретів” чимось здоровим, сильним, живим. Чимось незнаним або забутим. Бо угрупування було цікаве й, вочевидь, веселе :). Прямо як нинішні українські митці. Чесне слово!

“Дванадцятка”. Антологія урбаністичної прози. Наймолодша львівська літературна богема 30-х років ХХ століття. - Львів: Піраміда, 2006.

печатная версия | обсудить на форуме

Счетчики
Rambler's Top100
Rambler's Top100
Система Orphus
Все права на материалы сайта mediaport.info являются собственностью Агентства "МедиаПорт" и охраняются в соответствии с законодательством Украины.

При любом использовании материалов сайта на других сайтах, гиперссылка на mediaport.info обязательна. При использовании материалов в печатной, телевизионной или другой "офф-лайн" продукции, разрешение редакции обязательно.
Техподдержка: Компания ITL Партнеры: Яндекс цитирования