Новости Харькова и Украины (МедиаПорт)
English version Українська версія Русская версия
 
Меню
Архив
Поиск
Топ-20
О газете
Пресса Харькова
Страницы
Первая полоса
Неделя стр. 2,3
Власть стр. 4,5
Экономика стр. 6,7
Город стр. 8
Афиша стр. 9
Объектив-TV стр. 10,11,12,13,14,15,16
Общественные слушания стр. 17
Глядя из Харькова стр. 18
Одна история стр. 19
Культурный разговор стр. 20,21
Страна советов стр. 22
Напоследок стр. 23
MediaPost on-line
В Харькове создали “резервную” копию правительства
ХТЗ: три дороги к одной цели
Граждане льготники, инвалиды и ветераны, на проверку становись!
Тайна первого округа
Культурный разговор Стр. 20
Также на странице:
 Ім’я в історії 

Слобожанське корiння у французькiй землi

Владислав Проненко

Продовження. Початок у №3 У минулому числі нашого тижневика ми розпочали розповідь про одну з найцікавіших та найславетніших українських родин, ім’я якої тісно пов’язано з історією нашого краю — Слобожанщини. Це — родина Ковалевських. Сьогодні ми продовжуємо цю розповідь.

До сьомого за родоводом покоління належав іще один визначний державний діяч, дипломат, мандрівник, науковець, письменник — генерал-лейтенант Єгор Петрович Ковалевський (1809 -1868). Народжений в родовому маєтку Ярошівка неподалік Дергачів, він здобув освіту на історико-філологічному факультеті Харківського університету та слухав лекції в Гірничому інституті. Євграф Ковалевський опікується своїм молодшим братом і в Санкт-Петербурзі, і в Сибіру, куди бере його як начальника своєї канцелярії. Сибірський період життя Єгора Ковалевського триває п’ять років і позначений початком його наукової та літературної діяльності. Він багато мандрує Уралом, Алтаєм і прилеглими до Китаю місцевостями, вивчає східні мови й друкує белетристичні та науково-технічні праці. Його непересічні здібності помічені: 29-річний Єгор Ковалевський покликаний на дипломатичну службу. Про її початок сімейна хроніка розповідає: «В 1836 году он едет с первой миссией на Балканы к Князю-Владыке Черногорскому, с которым сразу сдружается. В следующем году мы застаем его вновь в Цетинье, где он одновременно производит геологические исследования и ведет дипломатические переговоры. Обстоятельства приводят к тому, что ему приходится не только стать во главе Черногорских войск, защищающих свою страну, и нанести австрийцам поражение, но и скрепить договор своей семейной печатью. Дело вызывает дипломатический инцидент. Австрия и русский Канцлер Нессельроде требуют суда над Е.П., но Император Николай І-й кладет на донесении резолюцию: «Капитан Ковалевскій поступил как истинный русский».

Наразі йдеться про епізод зовнішньої політики Росії, що прагнула зміцнити свій вплив і панувати на Балканах. Микола І призначає Єгора Ковалевського своїм особистим радником зі східних питань. Тепер його шлях лежить до Бухари й далі — в Афганістан та Індію, де він «приготовляет всюду почву для усиления в Средней Азии русского влияния». З тією ж метою царський радник 1844 року знову опиняється на Балканах і — на запрошення місцевого правителя — в Єгипті, де також веде пошук корисних копалин, зокрема золота. Африканська подорож Єгора Ковалевського, кінцевим пунктом якої була Абіссінія, знаменна не дипломатичними успіхами й результативними пошуками золота, а насамперед географічними відкриттями. Єгор Ковалевський першим найточніше вказав географічне положення витоків Білого Нілу. По поверненні з’являється друком його книга «Подорож до внутрішньої Африки», таким чином уже знаний автор двотомника «Мандри на суходолі та на морі» та «Нотаток про Чорногорію» дуже високо підносить свій авторитет дослідника й мандрівника. Втім, на нього вже чекає Далекий Схід. Єгор Ковалевський очолює російську дипломатичну місію, двічі відвідує Пекін і 1851 року укладає т. зв. Кульджинський трактат, внаслідок чого «Россия получает значительные политические и экономические льготы», точніше, згодом до імперії були остаточно приєднані території Приамур’я та Уссурійського краю. Відкриті нові консульства, прокладено новий караванний шлях, зміцнено стан Російської Православної місії і... складено географічний опис Китаю та Монголії, а особисті враження викладені у двотомнику подорожніх нарисів і низці романів та повістей.

У війну 1853-56 рр. Єгор Ковалевський спочатку в дипломатичних справах перебуває в Сербії та Чорногорії, а потім — в діючій армії, бере участь у бойових діях на Дунаї і особливо відзначається під час оборони Севастополя. Кавалер багатьох російських орденів, Єгор Ковалевський вшанований і маленькою балканською країною двома оздобленими сріблом пістолетами з написом: «Єгору Петровичу від вдячного народу Чорногорії». Бойовий генерал, досвідчений дипломат, авторитетний науковець 1856 року обирається членом-кореспондентом, а 1857 — почесним членом російської Академії Наук. Багато років і сил Єгор Ковалевський віддав Російському Географічному товариству на чолі з Великим князем Костянтином Миколайовичем, у якого був помічником та ініціатором багатьох географічних та етнографічних експедицій.

Єгору Петровичу була надзвичайно притаманна сімейна риса Ковалевських — любов до літератури й мистецтва. Сам не чужий красного письменства, він ще у молоді роки близько зійшовся з М.В.Гоголем, усіляко підтримував Т.Г.Шевченка після заслання, у зрілому віці його обдарували своєю дружбою Лев Толстой, Іван Тургенєв, Федір Тютчев. Єгор Ковалевський — фундатор і голова Літературного фонду, що допомагав потребуючим письменникам, а в його петербурзькій квартирі багато років діяв літературний салон.

далі буде

печатная версия | обсудить на форуме

Счетчики
Rambler's Top100
Rambler's Top100
Система Orphus
Все права на материалы сайта mediaport.info являются собственностью Агентства "МедиаПорт" и охраняются в соответствии с законодательством Украины.

При любом использовании материалов сайта на других сайтах, гиперссылка на mediaport.info обязательна. При использовании материалов в печатной, телевизионной или другой "офф-лайн" продукции, разрешение редакции обязательно.
Техподдержка: Компания ITL Партнеры: Яндекс цитирования